Корупція

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні поговоримо про велике суспільне лихо, чи як багато-хто каже, про суспільну хворобу, яка турбує і наше суспільство, ім’я якій - корупція. Говоримо про корупцію тому, що це є безпосередній злочин проти соціальної справедливості. З латинської мови слово corrumpere означає ламати, псувати, гнити, порушувати, а отже, в широкому сенсі, корупція – це все те, що нищить соціальну справедливість у будь-яких проявах чи на будь-яких рівнях. Дуже часто ми звикли сприймати корупцію як просто хабарництво чи радше хабарництво на вимогу, проте у цього лиха є багато і інших проявів. 

Почнемо з хабарництва. Хабарництво – це певний факт, певна дія, коли одна особа передає якусь матеріальну цінність іншій особі за виконання якихось неправомірних чи злочинних дій. Хабарництво теж буває декількох видів, воно може бути добровільне, коли той, хто дає хабар, робить це добровільно. Хабарництво може здійснюватись на вимогу, коли інша сторона, до якої ми звертаємося, вимагає якоїсь винагороди за надання послуги чи за конкретний вчинок.  Хабарництво може мати місце у вигляді посередництва, коли є якась особа-посередник, яка виконує функції кур’єра у передачі конкретної якоїсь цінності чи несправедливої винагороди. Дуже часто ми звикли розуміти, що злочинним є лише хабарництво на вимогу, але важливо також зрозуміти, що корупція – це є гріх, і тому в якій би формі це хабарництво не було б здійснене, чи це є добровільне чи це є хабарництво на вимогу або ж участь як посередника, воно завжди робить людину співучасником цього гріха. Таким чином, хабарником є той, хто вимагає, той, хто отримує, і той, хто дає. 

Іншою формою корупції є так звана «вдячність». Вдячність – це природна річ. Ми всі звикли комусь дякувати за якусь зроблену справу, за ту чи іншу послугу. Ми звикли дарувати одне одному подарунки. Подарунки можуть виявляти те, що ми когось любимо, поважаємо і так далі. Але де межа між справедливим подарунком  чи вдячністю і корупцією? Вдячність має місце, коли ми здійснюємо власне оцей наш вияв подяки чи даруємо щось безкорисливо, просто через те, що ця особа нам дорога чи просто тому, що хочемо виявити щирий знак вдячності за те, що ця особа зробила нам добро. Якщо у нас  вимагають якихось подяк, тоді ми, відповідно, також стаємо співучасниками корупції. 

Окрім цього, корупцією є також непотизм, коли ми проявляємо в професійному контексті, робочому середовищі якусь особливу увагу, особливі преференції до своїх рідних, близьких, знайомих, чи, будучи на керівних посадах, ми вибираємо серед свого оточення осіб, щоби ті зайняли ті чи інші робочі місця. Це так званий непотизм, або кумівство.

Корупцією є також зловживання своїми посадовими обов’язками чи посадовим становищем, коли ми в силу свого авторитету намагаємося чинити вплив в тих середовищах, в яких ми не мали би користати зі свого впливу чи своєї посади. 

Це найпоширеніші і найзагальніші прояви корупції, які мають місце у наш час. Соціальне вчення Церкви закликає усіх християн до того, щоб ми не тільки не брали участь у різних корупційних схемах, щоб ми не тільки не були корупціонерами, але також щоб ми не мовчали, але публічно заявляли чи викривали тих осіб чи цілі корупційні гріховні структури заради віднови суспільної справедливості. Отож, корупція – це не тільки  державний злочин, адміністративний чи кримінальний, це також моральне зло і гріх, якого ми повинні остерігатися.   



Остання зміна: пʼятницю 17 липня 2020 17:19