Наше життя (Основи християнської віри і життя)

Політична спільнота

Слава Ісусу Христу! 

Сьогодні поговоримо  про політику, політичну спільноту і вчення Церкви з приводу цього феномену. Завданням політичної спільноти є служіння суспільству в тому плані, щоб забезпечувати кожному його члену гармонійний справедливий розвиток і на загал дотримання принципу спільного блага. Щоб зрозуміти, яким є вчення Церкви стосовно політичної спільноти, спробуємо зосередитися на окремих точкових питаннях. Насамперед, спробуємо визначити, яким є вчення Церкви стосовно феномену політичної чи державної влади. 

Ізраїльський народ в історії Спасіння відрізнявся тим, що спочатку в нього не було царя, не було правителя. Згодом, на своє прохання, народ отримує від Бога царя, який здійснював управлінські функції. Звідси вже бачимо, що можливість управляти народом чи можливість здійснювати політичну владу є дана самим Богом. Більше того, у Новому Завіті фразою «Віддайте належне кесареві кесарю, а Богові – Боже» Ісус Христос говорить про послух владі, про що згодом також читаємо і у посланнях апостолів. Разом з тим, Ісус засуджує деспотичну владу чи якісь тиранські дії тих чи інших князів і правителів. 

Тож якою має бути політична влада і коли вона здійснює свої функції морально добре? Насамперед, Християнське суспільне вчення засуджує такі політичні режими як тоталітаризм чи авторитаризм, адже вони передбачають тотальний чи дуже жорсткий контроль над різними сегментами людського життя, що заперечує будь-які принципи людської свободи. Натомість, Церква цінує демократичний устрій – такий устрій, який дозволяє кожному громадянину безпосередньо брати участь у житті політичної спільноти, підкреслюючи, що певні органи є виконавцями, тобто здійснюють державну владу, але сама влада належить народові. Демократичний устрій є яскравим прикладом того, як народ шляхом вільних  і демократичних виборів делегує можливість здійснювати владу конкретній особі чи конкретній групі осіб. Але разом з тим демократія передбачає не тільки участь у виборах один раз на якийсь певний період часу, але й подальший постійний контроль за діяльністю тих делегованих осіб, які здійснюють владу. Таким чином, громадянське суспільство повинне контролювати та опротестовувати неправомірні дії з боку влади або прийняття законів, які порушують гідність людської особи, зазіхають на життя людини або на її справедливий розвиток. Якщо приймаються закони, які порушують різного роду свободи: свободи слова, свободи совісті і так далі, громадянське суспільство має не тільки право, але й обов’язок опротестовувати ці закони. Звідси, повністю оправдовуються мирні протести народу проти влади. 

Отож, політична спільнота існує задля досягнення принципу спільного блага, а отже заради створення всіх належних та необхідних умов для того, щоби кожний член цієї спільноти гармонійно і повноцінно розвивався, і лише в цьому контексті політична спільнота знаходить свій сенс та це є, власне, підставою для її існування.