Наше життя (Основи християнської віри і життя)

Слава Ісусу Христу!

Говоримо сьогодні про християнське подружжя. Є багато визначень подружжя, одне з них класичне: подружжя – союз чоловіка і жінки, поєднаних Богом. Називаємо також християнське подружжя «малою церквою» і, звичайно, розуміємо, що є певні цілі, для яких воно укладається.

Якщо говорити про подружжя як про союз чоловіка і жінки, потрібно вияснити, чому таке важливе розрізнення статей, чому мають бути саме чоловік і жінка. Власне статевість є виходом назустріч іншій особі в іншій статі та з іншої родини, і тому для Церкви, для християнства важливою є оця взаємодоповнюваність, яку можна досягти лише з іншим, тому мусимо говорити про союз саме чоловіка і жінки.

Якщо говоримо про подружжя як про «малу церкву», то розуміємо, що подружжя взорується на Христа і Його зв’язок з Церквою. Про це писав свого часу апостол Павло: «Жінки, коріться своїм чоловікам, як Церква кориться Христові. Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос полюбив Церкву і видав себе за неї». Ця заповідь апостола Павла стала взірцем для християнських подружжів. І тому говоримо, що подружжя – союз чоловіка і жінки, з’єднаних в ім’я Боже, – є саме цією церквою, в якій торжествує любов і послух.

Також подружжя має свої цілі, для яких укладається. Насправді, ціль укладення подружжя є подвійною: любов або добро подругів, з одного боку, та дітородження, з іншого. Під любов’ю розуміємо не тільки любов чоловіка до жінки, жінки до чоловіка, їх обох до своїх дітей, але також любов до Бога, в якій спільного зростатимуть чоловік і жінка. Дітородження не є окремою ціллю, воно мусить випливати з любові, але і любов не може бути закрита на дітородження. Це взаємопов’язані дві цілі, жодна з яких не є менш потрібною чи більш потрібною.

Якщо говоримо про подружжя, також, звичайно, мусимо розуміти, що багато небезпек чигає на нього. Зокрема, найперше, це егоїзм. Якщо любов є ціллю подружжя, то егоїзм руйнує подружжя. Є багато способів, як може проявитися егоїзм у подружжі.

Якщо у подружжі трапляються такі випадки, коли чоловік і жінка поводяться егоїстично, а не керуючись любов’ю, то поза подружжям будь-яке вживання статевості завжди є егоїстичним. Про це говорять нам шоста і дев’ята заповіді Божі та церковні приписи. Які є найбільш поширені приклади егоїстичного вживання статевості? Це дошлюбні статеві стосунки, позашлюбні статеві стосунки, гомосексуальні стосунки, самозадоволення, полігамні стосунки або стосунки з регулюванням плідності засобами контрацепції чи через аборт. Звичайно, що в усьому переліченому проявляється егоїзм, бо подружжя – це життя для іншого.

Якщо жити для іншого, то навіщо боятися легалізувати свої стосунки і жити «на віру»? Якщо жити для іншого, то навіщо шукати якогось партнера для зради? Якщо жити для іншого, то яким чином тут вписується самозадоволення? Також відмова від дітей у подружжі свідчить не про що інше, як про егоїзм, адже бути відкритим на дітей означає любити, бути закритим на них, сприймати їх як тягар – означає шукати тільки власного задоволення чи якогось способу вигідного співжиття у подружжі.

Отже, подружжя – благословенний Богом союз чоловіка і жінки, які покликані до любові та дітородження.