Наше життя (Основи християнської віри і життя)
Слава
Ісусу Христу!
Сьогодні говоримо про паліативну опіку і терапевтичну настирливість. Паліативна
опіка – це активна всеохоплююча та
різностороння допомога хворому хвороба якого не піддається лікуванню спрямованого на одужання. Головними
завданнями паліативної опіки є контроль болю та інших симптомів, а також розв’язання
соціальних і психологічних проблем. Однак, паліативна
опіка є не лише набором добре
спланованих медичних процедур, але й певної філософії медицини , яка має на
меті домогтися максимальної гармонії
поєднання між фаховою майстерністю та гуманним ставленням до важкохворого
пацієнта. Паліативна опіка, також покликана збалансувати медичну допомогу з
метою уникнення випадків, так званої, терапевтичної настирливості. Під
терапевтичною настирливістю розуміють комплекс обтяжливих медичних заходів
небезпечних, надзвичайних та непропорційних відносно очікуваних лікувальних
результатів. До таких заходів відносяться всі медичні дії, які штучно
продовжують процес помирання та додатково завдають страждань важкохворому. За таких умов відмова від надзвичайних
заходів не прирівнюється до евтаназії, оскільки продовжується надаватись звичайна
паліативна допомога. А саме: харчування та гідратація, видалення бронхіальних
виділень, загальна гігієна, профілактика та промивання пролежнів.
Згідно християнського вчення страждання в особливо в останні моменті життя мають особливе місце в Божому спасительному плані. Вони є свідченням участі в Христових стражданнях та Його спаситель ній жертві. Тому деякі християни надають перевагу у відмові або помірному вживанні знеболювальних засобів задля добровільної участі, хоча б у частині страждань розіп’ятого Христа. Проте не можна вважати прояв такої героїчності за загальне правило. Навпаки, з огляду на людську та християнську розсудливість, слід радити хворому приймати під наглядом та приписом лікаря знеболювальні ліки, навіть якщо вони пов’язані із ризиком завдати шкоди його здоров’ю чи потьмарити свідомість. Однак, слід пам’ятати, що використання таких ліків є допустимим тільки в стані нестерпного болю та неможливості зменшення його зо допомогою інших засобів. Проте слід пам’ятати, що перед початком вживання знеболювальних ліків, ми повинні забезпечити хворому можливість приготуватися до гідної смерті через виявлення останньої волі та прийняття святих таїнств: сповіді і єлеопомазання та євхаристії.
Підсумовуючи на противагу евтаназійній ментальності, яка намагається усунути терпіння ціною людського життя, паліативна опіка є належною відповіддю людським стражданням з повною повагою до її людської гідності.