Сьогодні, ми поговоримо про допоміжні репродуктивні технології.

Однією з найбільших актуальних проблем сучасності є стрімкий ріст безпліддя серед подружніх пар як в Україні, так і в цілому світі. Приблизно двадцять п'ять відсотків подруж в Україні, на сьогодні, відчувають проблеми із фертильністю Проблема безпліддя полягає в не можливості жінки завагітніти упродовж одного чи двох років статевого життя без використання будь-яких протизаплідних засобів.

Причин чоловічої і жіночої інфертильності є багато яких щороку стає більше. Медицина завжди намагалася знайти відповідні методи лікування неплідності такі як терапевтичні чи хірургічні яким безумовно повинне передувати повне і детальне медичне обстеження. Варто наголосити, що саме допоміжні репродуктивні технології, з'явилися як спроба розв'язати проблему безпліддя. На сьогоднішній день відомо понад двадцять різноманітних технік штучного запліднення і їх різновиди. Серед них розрізняють: інтракорпоральне запліднення - тобто всередині організму жінки та екстракорпоральне запліднення тобто поза організмом, з подальшим перенесення

людського ембріона. А також розрізняють: гомологічне запліднення - всередині подружньої пари та гетерологічне - із залученням третьої особи - донора. Основне питання стосовно штучних репродуктивних технологій намагається з'ясувати чи є серед них морально виправдані та допустимі методи і які їхні етичні критерії. Варто зазначити, що жодна із відомих на сьогодні технік штучного запліднення не лікує причин безпліддя. Тобто малоймовірно, що в майбутньому подружня пара зможе самостійно завагітніти не вдаючись до них. Попри великий відсоток невдач багато подружніх пар після них досвідчують значні і серйозні проблеми із власним здоров'ям. Наступною проблемою штучних репродуктивних технологій є те, що в їхньому результаті утворюються багато так званих надлишкових людських ембріонів, які згодом знищуються в лабораторних умовах. Однак не всі допоміжні репродуктивні технології заслуговують на однозначну моральну несхвальну оцінку. Існує два критерії етичної оцінки допоміжних репродуктивних технологій. Перший із них - це дієва допомога у фізіології подружньої єдності та другий - збереження подружньої вірності. Перший критерій виключає будь-які техніки штучних репродуктивних технологій, які здійснюються поза фізичним та статевим єднанням подругів. Для прикладу, коли беруться статеві клітини чоловіка і жінки і запліднення здійснюється поза організмом матері, тобто in vitro, з подальшим перенесенням людського ембріона в матку. Другий етичний критерій штучних репродуктивних технологій, унеможливлює будь-які техніки штучного зачаття, що передбачає участь третьої особи - донора у зачатті дитини. Для прикладу, бувають ситуації коли подружні пари звертаються до клінік і їм пропонують використання статевих клітин інших осіб - донорів - з поза меж подружжя, таким чином руйнуючи вірність подружню.Підсумовуючи, морально допустимими та виправданими є ті методи допоміжних репродуктивних технологій, які зберігають фізичну і статеву єдність подругів та унеможливлюють участь третіх осіб - донорів - у зачатті дитини.

 


Остання зміна: неділю 19 липня 2020 23:50