Наше життя (Основи християнської віри і життя)

Сьогодні, ми разом з Вами поговоримо про духовну боротьбу в житті християнина.

Кожен з нас коли народжується, коли охрещається отримує ласку і благодать Святого Духа на своє духовне життя. Господь Бог дає нам знаряддя і силу тим же самим, щоб допомогти у нашій мандрівці до Нього. Розуміючи, так як у тілесному житті ми маємо своїх ворогів, так само і у духовному житті нас зустрічають певного роду вороги. Для того Господь Бог старається допомогти та провадити цей шлях.

Такими способами в духовній боротьбі є ніщо інше як: молитва, піст і милостиня. 

Молитва – є дуже важливим чинником у цій боротьбі, тому що через неї ми спілкуємося зі своїм Творцем, зі своїм Богом, котрий допомагає нам крокувати і котрий допомагає нам пізнавати всю правду та істину.

Говорячи про значення посту в духовній боротьбі християнина, говоримо про це на скільки людина повинна бути відкритою, щоб пізнати саму себе. Адже у пості ми можемо пізнати свої вади, свої звички, які часами контролюють нас і стараються зайняти цей простір котрий ми маємо дати Богові і своєму ближньому. Під час посту ми стараємося також боротися зі своїми залежностями, котрі бувають різними: можуть бути матеріальні речі, або це можуть бути певного роду думки, чи щось іншого. Адже під час посту Бог закликає нас віддати щось від себе, щоб ми могли глибше впізнати свою сутність, те від чого ми є залежні. І одночасно коли ми віддаємо щось від себе ми не можемо залишити це місце порожнім.

Іншим таким способом духовної боротьби християнина – є милостиня. Адже коли під час посту ми щось віддаємо від себе, коли ми робимо це місце порожнім розуміємо, що на довгий час воно не може залишитися таким, тому Господь допомагає, кличе і закликає нас творити милостиню. Бо що означає дати милостиню? Це не означає, що просто відчепитися від чогось, але навпаки є здобути від себе, бо те, що я творю показує моє діло практики, діло життя, що я щось здобуваю перед Господом Богом і для Господа Бога. 

Ми бачимо, що під час духовної мандрівки і нашої духовної боротьби у житті нас супроводжують різного роду думки. Коли ми говоримо про думки, це можуть бути різного роду ідеї чи погляди і самі у собі вони не є злими, але лише ми як особа, як людина надаємо їм певного значення. 

Коли ми приймаємо лихі думки, то ми грішимо, бо ці думки провадять нас пристрастей. Ці пристрасті можуть бути тілесними, або ж духовними. Одночасно Господь Бог допомагає нам подолати ці пристрасті і процес подолання цих пристрастей називається ніщо іншим як чесноти. Наше чеснотливе життя провадить нас до пізнання, те, що ми зробили, іншими словами нам потрібно усвідомити, що ця думка погана вона є злою і не корисною для нас. Адже лише через усвідомлення ми розуміємо свою потребу на скільки нам потрібно змінитися. Наше усвідомлення провадить нас до наступного, це є спротивитися цій думці, а так вже й самим побачити що є добре, те що є принагідне Господу Богові, те що він хоче від нас щоб ми робили. І на кінець третім способом – це є викорінення цих лихих думок зі самого себе, адже лише через це , через цю боротьбу ми можемо подолати цей шлях і цей шлях може бути подоланий лише у присутності та єдності з Господом Богом. 

Отож, як бачимо духовна боротьба вона є реальною, але в ній ми не залишаємося самі, Господь Бог через свою благодать і дар Святого Духа допомагає Нам у ній.